Січень 17, 2016

Щойно повернувся з цвинтаря, на якому поховані останні захисники ДАПу

Біль і смуток. Нас було багато. Всі, практично, рідні: Тарас, Макс, Ваня, Толя, Пашка, Андрюха… Будівельники, господарники, менеджери, військові… Всі такі різні. І, в той же час – всі однакові: Чоловіки! Саме з великоі літери! Дякую вам за те, що моя дочка ходить до школи, що моя дружина – спокійно працює, а моі батьки – спокійно дивляться телебачення. Дякую вам, воіни, за МИР, який ви зберегли ціною власного життя і здоров’я!!!