Лютий 15, 2017

“А нам-то за що???”

“Куме, бачите, москалі ідуть! Ідемо їм в морду дамо!

– Хм… А, якщо, вони нам???

– А, нам-то за що???”

Прикро, але цей жарт згадав, прочитавши купу щасливих дописів щодо зупинки АЛК.


Невже треба бути фахівцем, щоб не розуміти: металугрія – це надважлива галузь України, в якій прямо та опосередковано, працюють сотні тисяч наших громадян (а, може, і мільйони).

Невже незрозуміло, що збій в такій галузі може призвести до величезних втрат бюджетів всіх рівнів?

Невже не зрозуміло, що це може призвести до значного скорочення валютних надходжень і до стрімкого падіння курсу гривні? Скорочення робочих місць теж будемо сприймати з оплесками?

Де будемо зкорочувати видатки бюджету: освіта, охорона здоров”я, оборона, пенсії? Вибирайте.

Ще два роки тому я казав про необхідність проведення де-монополізації в Україні! Саме де-монополізації, а не де-ахметізації! Зміна прізвища з “Ахмєтова” на “Семенченко”, чи “Коломойського” на “Парасюка” – нічого не дасть. У відповідь – тиша. Бо зміна Законодавства – незрозуміла і далека матерія! Інша справа – “отобрать и поделить”! Тут у нас фахівців – легіон!

Захоплення ТЕЦ сучасними Швондєрами будемо зустрічати вигуками “ура”? Завтра “шарікови” захоплять АЕС, а післязавтра – “почту-телеграф”???

Чому радіємо, шановні?…